Помаранчева революція-2004

Сторінками революційного самвидаву

Євген Букет, "Слово Просвіти" (№ 50, 9-15 грудня 2004)

Третій тиждень помаранчевої революції. Окрім наметового містечка в центрі Києва, надзвичайної моди на помаранчеві речі, фольклорного вибуху, вона народила ще й силу-силенну усілякого друкованого продукту, який безкоштовно розповсюджувався серед учасників страйку.

А почалося все, пам’ятаю, зі спецвипуску газети “Експрес”, яка величезними літерами повідомляла з першої сторінки про початок Всеукраїнського страйку. Вже за кілька днів до неї долучилися “Сільські вісті”, “Слово Просвіти”, “Хрещатик”, “Високий замок”, “Україна молода”, бюлетень “Так!” та інші, засвітився помаранчевим кольором і знайомий багатьом поколінням киян “Вечірній Київ”. Але найбільшої уваги, на мою думку, заслуговують ті видання, що ніколи не потраплять до архівних підшивок — самвидави, створені натхненними революцією людьми — здебільшого членами журналістських і громадських об’єднань.

Усю “майданівську” друковану продукцію можна розділити на чотири розділи: агітаційні листівки, “революційні” додатки до друкованих ЗМІ та новітні, оперативно зареєстровані видання, такі як, наприклад, газета “Майдан”. Про розмаїття цієї продукції можу стверджувати, гортаючи власну колекцію, яку назбирав, блукаючи центром столиці за ці два тижні.

Перший розділ моєї колекції відкриває листівка під назвою “Віктор Ющенко переміг!” із результатами екзит-полів, за ним йдуть звернення Віктора Андрійовича до української інтелігенції та батьків військовослужбовців, “Цитатник свідомого українця”, звернення “Українцю!”, а також інформація про створення “Молодіжного комітету порозуміння” та кольорова листівка церкви “Посольство Боже” під назвою “Так! Відродженню України”.

Наймініатюрнішим самвидавом Майдану, напевне, є інформаційна стрічка під назвою “Такою буде наша Україна”, розміром 10х210 мм, що видається розробником інтернет-сайту www.happy.in.ua. Заслуговують на увагу самвидав “Їжак” Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, дайджест “Галактичний коледж” сайту www.galactic.org.ua та бюлетень “Життя Майдану”, створений групою випускників НаУКМА. Цікаво було прочитати листівку з віршами Марійки Морозенко з “Пори” під назвою “Ющенко — народний Президент”, свої самвидави розповсюдили на Майдані громадянські кампанії “Знаю!” та “Чиста Україна”. Великою популярністю у читачів користувалися добірки гарячих новин “Революція”, “Правда переможе”, “Твоя Свобода” та “Гарячий вісник” УНІАН, який щопівгодини повідомляв людям на Майдані про те, що відбувається в країні, та багато-багато інших.

Львівська газета “Поступ” уже 27 листопада розповсюдила спецвипуск для львів’ян у Києві, а київський молодіжний журнал “Торба” з того ж дня почав випуск таборового листка “Помаранчик” за підтримки ВМГО “Молода Просвіта”, який за кілька днів став найпопулярнішим виданням у наметовому містечку. Про загальне визнання свідчить хоча б те, що на конкурс “Вбрання помаранчевої революції”, який проводився у містечку “Молодою Просвітою” та журналістами Київського міжнародного університету (ініціаторами створення “Помаранчика”), завітав соліст гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук.

Загалом про світ революційного самвидаву можна розповідати безкінечно, тим більше, що щодня він поповнюється все новими зразками: бюлетенями страйкових комітетів, спецвипусками газет та журналів, збірками найсвіжіших повідомлень і просто віршованими творами про тепер уже всесвітньо відомих політиків. Отже, — революція триває...

Версiя для друку