Росія

“Русский каПУТІН!”

Через місяць наші сусіди оберуть собі нового президента

Вахтанг Кіпіані, "Україна молода" (2000 р.)

Минулого року напередодні 200-ліття О.С. Пушкіна московські канали телебачення щодня нагадували – “До дня народження поета лишилося (стільки-то) днів”. Країна божеволіла: вірші великого поета читали адвокати й дегенерати, політики й бомжі…

“До виборів Путіна залишилося (стільки-то) днів” – днями пожартував один з гумористів. Але мало хто сміється. Порівняння наскільки влучне за формою, настільки разюче за змістом. Замість “чуття єдиної родини” – хор штатних і, як у недалекі часи, “позаштатних” співців чеснот “нашего дорогого Володимира Володимировича”.

Вже чимало сказано і написано про Путіна-розвідника і Путіна-чиновника. Тим не менше, особистість наступника Бориса Єльцина продовжує викликати жвавий інтерес. Можна чекати навіть з”яви нової наукової дисципліни -- “путінології”.

Отже, спробую зробити свій ескіз до портрета кандидата у президенти Росії. Який він є, Володимир Путін?

Народний герой

Перше враження: “фактуру” нового рятівника Росії підібрано невдало. Зросту нижче середнього, неяскравий, рудуватий, довгі руки, які не знає куди подіти. Очі – холодні, риб”ячі, суворі. Мова – лаконічна, але в принципі літературно-правильна, позбавлена паразитів. Її образність певною мірою компенсує “сірість” зовнішності.

Дещо з “вибраного” від Путіна.

“Общество не имеет права тюкать человека по башке до гробовой доски”.

“Вот если было бы можно -- соединить отвертку и наукоемкое содержание".

“Человек, согласитесь, значительно шире и больше своего желудка”.

“Россия может подняться с колен и как следует огреть”.

“У нас страна огромных возможностей не только для преступников, но и для государства”.

“Кто нас обидит -- тот трех дней не проживет”.

І це, якщо не згадувати хрестоматійне “замочим (бойовиків – В.К.) и в сортире”.

Популяризація цієї тези в масових ЗМІ та доволі регулярні зустрічі в.о. президента з інтелігенцією, повинні укріпити в суспільстві уявлення про Путіна як просту, але водночас високоосвічену людину “петербурзького гарту”. Він не боїться в дні, коли всі говорять про журналіста Андрія Бабицького, піти на зустріч у ПЕН-клуб і кілька годин “тримати удар”.

Під час кожного з візитів по Росії, він, наче молодий Горбачов, йде в народ, фотографується зі студентами та роздає автографи. Його, Путіна, багато – він і в телевізорі, його статті друкуються в найбільш популярних газетах, він присутній і в Інтернеті.

Ознака справжньої, а не удаваної, популярності – анекдоти про нього. Звичайно, не нові, а перероблені – та все ж…

“Криголам привіз чукчам газети, телевізор, радіо, харчі. Відтак один абориген розповідає іншому: “Телевізор вмикаю -- там Путін. Радіо вмикаю -- там Путін. Консерви, “однако”, боюся відкривати...”

Путін в Інтернеті

За останні кілька місяців слово «Путін» стало не менш популярним в російській частині мережі, ніж слова «вірус», «проблема 2000» та «комп’ютер». Ознакою цього стала спроба заробити гроші на вигідному продажу адреси www.putin.ru. Але політичні консультанти, які працюють з Володимиром Путіним, виявилися хитрішими – вони не став витрачати час і гроші на перемовини й зареєстрували сайт www.putin2000.ru.

Ця персональна сторінка сторінка з”явилася рівно за місяць до виборів. Вона витримана в чорно-білих кольорах, дуже мінімалістська за можливостями (нічого зайвого, адже цікавляться кандидатом у президенти, а не яким-небудь штукарем) та доволі інформативна. Крім звичайних речей – програми, біографії тощо, на сайті розміщено довідку про штаб Путіна з переліком посад і фунціональних подробиць. Майбутній російський президент неодноразово наголошував на важливості мережі. Навіть його програмова стаття «Росія на межі тисячоліть» спершу вийшла в інтернет-режимі, у мережовій версії «Независимой газеты». Нещодавно Путін зустрівся з представниками «інтернет-громадськості». Він категорично відкинув пропозиції деяких чиновників ввести контроль за Рунетом. За його словами, якщо існує вибір між адміністративним регулюванням Інтернету чи неврегульованою свободою (як зараз), то він обирає другий варіант, тобто “свободу”. Водночас відбулася презентація нового офіційного сайту російського уряду. Доступ вільний за двома адресами -- http://www.pravitelstvo.gov.ru та http://www.government.gov.ru.

«Воротар Республіки»

В останньому етапі нинішньої кампанії з виборів президента РФ бере участь 11 кандидатів. Це, по суті, політична збірна Росії: попереду активний й рухливий форвард Григорій Явлінський; як завжди, зліва, робить набіги на Кремль Геннадій Зюганов (проте, подейкують, що його кращі часи вже позаду). На зручне місце в нападі Зюганова ревниво позирає вічний кандидат на перші ролі Амангельди Молдигазиєвич Тулєєв та колишній «тренер» КПРФ Олексій Подбєрьозкін. Хавбек Юрій Скуратов основні сили витрачає на суперечки із суддями (Верховним судом). Стоппер (не плутати зі «старпером») Станіслав Говорухін знає собі ціну й теж претендує на капітанську пов’язку?.

Решта гравців -- новачки виборчих перегонів. Титов та Памфілова мріють потрапити в драфт-списки, що дасть можливість швидше просуватися сходинками кар’єри. Тільки от незрозуміло, навіщо оця біганина амбітному, але безталанному, чеченському легіонеру Умару Джабраїлову...

На найвідповідальнішому посту, “часовым поставлен у ворот”, -- сам Володимир Путін. Інформація зі штабу кандидата в чемпіони свідчить, що старший тренер поставив, “па-а-анімаєш”, завдання виграти в першому таймі. Заради свого талановитого наступника заслужений майстер спорту Б.М. Єльцин навіть пішов зі спорту трохи раніше. Йому ще сняться оплески трибун…

…З телевізійного звернення Бориса Єльцина від 31 грудня 1999 року: “У країни є сильний чоловік, достойний бути президентом, і з яким сьогодні практично кожен росіянин пов’язує свої надії на краще...”.

Версiя для друку